Трикрати

Трикрати (до 1800 р. - Скаржинка) - село, центр сільської Ради. розташована поблизу річки Мертвоводу, за 15 км від райцентру, за 7 км від найближчої залізничної станції Трикратне Одесько - Кишинівської залізниці. населення - 2,4 тис чоловік. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Актове, Вільний Яр, Зелений Яр, Зоря.

Виникли Трикрати наприкінці 70-х - початку 80-х років XVIII ст . Під час російсько-турецької війни, а саме 1769 року, на бік російських військ перейшов загін з молдован, болгар, сербів на чолі з отаманом П. Скаржинським і протягом усієї війни бився в складі російської армії. Царський уряд подарував йому 6 тис. десятин землі, на яких і засновано село що дістало назву Скаржинки. Згодом поміщик переселив сюди 100 кріпаків, куплених у Київській та Подільській губерніях.

Над річкою виріс розкішний поміщицький палац, а оддалік стояли глиняні халупи кріпаків. Значна частина земельної площі засівалася пшеницею, на іншій випасалася поміщицька худоба. Запорожці,  що всіляко перешкоджали виникненню, поміщицьких сіл у Причорномор'ї, тричі руйнували маєток. саме в зв'язку з цим село згодом стало називатися Трикратами.

1812 року, коли на Росію рушили війська Наполеона, син засновника села В.П. Скаржинський на свій кошт сформував у Трикратах кінний ескадрон, служити в якому виявилося охочих 180 кріпаків і вільних людей з інших сіл. Ескадрон відправився на театр воєних дій і протягом всієї Вітчизняної війни героїчно бився з наполеонівською армією, як на території Росії, так і за кордоном.

В. П. Скаржинський був також одним з піонерів степового і полезахисного лісопосадження. Йому належить ряд наукових праць з питань лісорозведення, зрошення і травосіяння на півдні. В своєму господарстві В. П. скаржинський запровадив поліпшення сивозміни, створив понад 40 гребель, застосував зрошення лучних угідь, заклав помологічний (сортовий) сад плодоягідних культур 221 сорту, дендрарій з 281 видом рослин, з плантацією шовковиці на 150 га і площею близько 400 га. І досі шумить цей чудовий ліс, неначе живий пам'ятник на сам перед тисячам кріпаків, які виростили його в засушливих степах Причорномор'я